Methodological approaches to establishing a life assurance guarantee scheme in Ukraine

Abstract

The article investigates the features of creation, implementation and functioning of life assurance guarantee schemes. Based on the analysis of Ukrainian experience with insurers' failure during 2011-2019, as well as other mechanisms of policyholders' protection (internal risk-management, reinsurance, risk-based prudential supervision, early interventions, policyholders' priority in winding-up process), the article proves the necessity of insurance guarantee scheme (IGS) as the last-resort protection, especially in case of long term life assurance in Ukraine. The expected guarantee costs for Ukrainian insurance market are calculated in compliance with Solvency II capital requirements. The expected losses of the system in the event of failure as a proportion of remaining insurers' gross premiums for various asset shortfalls are estimated. Considering high concentration in life insurance market of Ukraine, it is revealed that possible losses due to the insolvency of the first four life insurers in Ukraine (from Top-10) are crucial for both the market and the guarantee scheme, despite the fact that the total expected costs of IGS appear relatively small, making up 0.35-0.45% of life assurance gross premiums (in 2019). This is typical for small and concentrated insurance markets, especially if more than 96% premiums are collected by top ten insurers, which make up only half of the market. When established, policyholder protection funds should be designed carefully to minimise any drawbacks, particularly the moral hazard problem and the burden on soundly managed member companies. The key features of an effective IGS for Ukraine are offered. It has been proven that any IGS initiatives should be delayed in Ukraine until proportional regulation that reduce the risks of insurance companies is introduced and prudential supervisory regime Solvency II implemented.

Проведено дослідження особливостей створення, впровадження і функціонування систем гарантування виплат (СГВ) страхувальникам за договорами страхування життя. На основі аналізу українського досвіду вибуття страховиків з ринку FINANCIAL AND CREDIT ACTIVITIES: PROBLEMS OF THEORY AND PRACTICE 2020 № 4 (35) 259 ISSN 2306-4994 (print); ISSN 2310-8770 (online) впродовж 2011—2019 рр., а також інших відомих механізмів захисту споживачів страхових послуг (ризик-менеджмент страховика, перестрахування, пруденційний нагляд на основі оцінки ризиків, системи раннього попередження, преференції страхувальників порівняно з іншими кредиторами в процесі ліквідації страховика) обґрунтовано потребу в існуванні страхових гарантійних механізмів як останнього рівня захисту, передусім, за договорами накопичувального страхування в Україні, виплати за якими є довгостроковими заощадженнями громадян і, зокрема, їх забезпеченням у старості. Обчислено обсяг гарантійного фонду (очікуваних гарантійних виплат) для українського страхового ринку, виходячи з дотримання вимог Solvency II до капіталу страховика, а також очікувані збитки системи в разі банкрутства страховика у відсотках до сумарних валових премій інших учасників ринку. Зважаючи на високу концентрацію ринку страхування життя в Україні, виявлено, що неплатоспроможність одного з перших чотирьох (у рейтингу Тор-10) страховиків життя в Україні може мати критичні наслідки як для ринку, так і для системи гарантування, попри те, що очікувані гарантійні виплати становлять лише 0,45 % валових премій (для 2019 року). Таке характерно для невеликих і концентрованих страхових ринків, особливо якщо понад 96 % премій збирається першими десятьма страховиками, які становлять лише половину ринку. Запропоновано ключові характеристики ефективної системи гарантування виплат за договорами страхування життя для України. Доведено, що ініціативи щодо СГВ в Україні повинні впроваджуватись лише після імплементації Solvency II, а також пропорційного регулювання і нагляду на основі оцінки ризиків.